Перші подібності кросівок з'явилися в кінці XVIII століття, коли вперше почало з'являтися взуття з підошвою з каучуку. Через сто років англієць Джозеф Фостер винайшов перші шиповки, а «Американська гумова компанія» створила перші кеди з гумовою підошвою і верхом із тканини. Коли, в 1917 році, ці кеди надійшли у продаж, покупці прозвали їх «снікери» від слова «sneak» (крастися), так як людина йшла в них настільки тихо, що могла підкрастися непомітно до кого завгодно.
Але справжню революцію в історії кросівок створили Аді Дасслер та його сім'я. Після Першої світової війни для Німеччини настали важкі часи. Сім'я Дасслеров із Німеччини вирішила організувати свою справу - пошиття взуття. Одна з найбільших світових компаній спортивного взуття розпочала свою історію з виробництва тапочок і взуття для інвалідів, які повернулися з війни. Перше взуття вони робили зі списаного військового обмундирування та покришок з автомобілів. Пізніше сім'я викупила цілу фабрику і до кінця 20-х років в день вже вироблялося більше ніж 100 пар взуття в день. На Літніх Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі, німецькі спортсмени вперше виступили у взутті компанії «Дасслер». А ще через кілька років на Олімпійских Іграх в Берліні американський бігун Джессі Оуенс, який виступав у кросівках компанії Даслерів, встановлює цілих п'ять світових рекордів.
Успіх компанії підриває війна: переконані нацисти, брати Дасслери йдуть на фронт, а компанія конфіскована новою владою. Однак, вже через кілька років Адольфа Дасслера повертають на фабрику для пошиття тренувального взуття для німецьких вояків. Після війни брат Аді Даслера Руді, не може пробачити йому, що той продовжував виробництво, коли він був в полоні. Компанія «Дасслер» припиняє існування і ділиться на дві конкурентні - Рудольфу дістається майбутня «Puma», а Адольфу - «adidas».
Незабаром Аді Дасслер розпочинає продаж шипованих бутс для футболістів, і у 1954 році німецька збірна з футболу вперше в історії здобуває перемогу на чемпіонаті світу.
У 50-х роках в США, у зв'язку з демографічним зростанням населенням, зросла і популярність кросівок як легкого та практичного взуття. У той час кросівки були не дуже дорогі в порівнянні з класичним шкіряним взуттям. Протягом першої половини двадцятого сторіччя спортивне взуття носили головним чином для занять спортом. Але в п'ятдесятих роках кросівки стали хітом моди, після виходу популярного фільму «Бунтар без причини» «Rebel Without a Cause») в якому знявся Джеймс Дін у головній ролі.
У 1957 році виробники класичного взуття зі шкіри вирішили боротися з відтоком клієнтів, тому заявили, що кросівки дуже шкідливі для дітей, і сприяють у них розвитку дистрофії стопи. Але це не стало перешкодою, і кросівки всеж залишалися популярними.
На початку 60-х років частина кросівок ввозилася на ринок США з Японії. Компанія Blue Ribbon Sport (тепер відома як Nike) уклала контракт з Onitsuka Tiger і займалася імпортом японських кросівок ASICS.
У 1970-х в США стає популярним аматорський біг, що дозволило американським фірмам запропонувати кросівки для новачків в спорті. Крім того, люди почали носити кросівки як повсякденне взуття. Багато відомих особистостостей стали одягати кросівки на різні заходи. Вуді Аллен носив кросівки в театр, музиканти групи Led Zeppelin носили кросівки під час зйомок документального фільму, а Дастін Хофман, граючи у фільмі роль репортера Карла Бернштайна.
У 90-ті роки багато взуттєвих компаній всього світу почали виробляти кросівки. На той час провідними брендами цієї індустрії стали такі фірми як adidas, ASICS, Converse, DC Shoes, Fila, Gola, K-Swiss, New Balance, Nike, Puma та Saucony.
В наш час популярність кросівок продовжує збільшуватися. Хтось займається спортом, хтось купує кросівки як зручне повсякденне взуття, хтось просто купує це взуття, дотримуючись віянь моди, але, можна з упевненістю сказати що у кожного з нас знайдеться не менше 2-3 пар різних кросівок на всі випадки життя.