Brooks

Run Happy. Історія створення бренду Brooks.

В одному з міст Філадельфії, а саме Пенсільванії, в 1914 році Моріс Гілберт успадкував сімейну справу — взуттєвий цех. Його наречена, спортсменка і красуня Міс Брукс, займалася ковзанярським спортом. Коли вони одружилися, Моріс вирішив трохи розширити свою справу, і крім виготовлення взуття, додав виробництво ковзанів і взуття для плавання. Торгової марки у нього не було, але чому б не назвати фірму Brooks? Так все і почалося. В Америці того часу була епоха індустріалізації, в великих містах спорт входив в моду, і справа пішла. Через пару років Моріс розширив асортимент, і додав до виробництва бутси для футболу, взуття для бейсболу, туфлі для боулінгу, м'ячі, обладнання для спорту і тд.

Цехів і невеликих заводів з виробництва взуття було більш ніж достатньо, а продукція Brooks нічим особливо не виділялася. Продажі були, рентабельність теж, але руху вперед не було.

1930-й рік. Інженери Brooks вирішили створити найбільш зручну підошву для спортивного взуття, яка б враховувала всі опорні точки стопи. Вони придумали підошву з спіненої гуми, яка дозволяла бігати набагато легше, амортизуючи і посилюючи роботу м'язів спортсмена. Кросівки від Brooks зі зручною пружною підошвою досить скоро завоювали популярність в США, а компанія, побачивши зростання продажів нового продукту, практично згорнула всі інші напрямки і повністю зосередилася на випуску взуття для бігу.

Після Великої Депресії і Другої Світової війни лідерство в галузі виробницва спортивного взуття міцно завоювали японці, з якими було дуже складно конкурувати. А так як в той час спортивне взуття використовувалася тільки для занять спортом, то збут був обмежений, так як спортсменів-бігунів було не так вже й багато.

Несподівано сплеск розвитку галузі дав Голлівуд завдяки фільму «Бунтар без причини», з Наталі Вуд і Джеймсом Діном у головній ролі. Молодий привабливий актор, вдягнений в джинси і кросівки у будь-якій ситуації, став іконою стилю. Через деякий час вся молодь Америки почала одягати кросівки. Їх стали носити в школу, в коледж, на роботу, на прогулянки і побачення. Створили навіть іменну модель Джеймса Діна.

Друга хвиля популярності кросівок накрила Америку в кінці 60-х років, коли став популярним аматорський біг. І ось тут, нарешті, Brooks зі своїм багаторічним досвідом опинився в потрібний час і в потрібному місці, випустивши дуже вдалу для тих років модель кросівок Brooks Vanguard.

Однак разом із збільшенням попиту, збільшилася і конкуренція, — потрібно було обійти популярну тоді фірму Nike, яка використовувала японські технології. Розробники Brooks продовжили дослідження і шукали моделі, які будуть ідеально відповідати вимогам спортсменів.

1975 рік. Brooks зробили проміжну підошву з полівініл-ацетату (ЕВА), яка і понині є стандартом при виготовленні кросівок. А незабаром з'явилася ще більш досконала і революційна для того часу модель з підтримкою гіперпронаціі стопи — Brooks Vantage, після якої з'явилася ще одна вдала модифікація Brooks Chariot.

Brooks почав обходити Nike з продажу бігового взуття. Професійних бігунів в кросівках Brooks або спортсменів-любителів можна було зустріти на будь-який доріжці від Тихого до Атлантичного океану. Так що 80-ті роки Brooks зустріла в трійці лідерів ринку спортивних товарів.

Після такого стрімкого злету компанія вирішила відновити виробництво футбольних бутс, взуття для бейсболу, баскетболу та аеробіки. У ці напрямки вклали великі гроші, та підписали дорогі контракти футболістами, баскетболістами і тд. Але якщо Nike вдало розширював те що мав, то для Brooks ця стратегія виявилася провальною. Швидкий успіх закріпити не вдалося. Вкладення не отримали потрібної віддачі, і компанія зіткнулася з фінансовими проблемами. Відділ продажів наполягав на здешевленні виробництва бігового взуття заради економії і наполягав на захопленні бюджетного ринку. Економія була на всьому — на матеріалах, контролі виробництва, контрактах зі спортсменами. З конвеєрів фабрик почала виходити дешева низькоякісна лінія кросівок, які продавалися через мережі магазинів розпродажів — можна було запросто купити кросівки Brooks за 20 доларів. Реалізація йшла непогано, але популярність бренду швидко впала, так як кросівки за 20 доларів вийшли дуже низької якості, і бігати в них було далеко не так комфортно, як в тих, які випускали Nike та інші конкуренти. Основний кістяк попиту — професійні бігуни, також булі налякані зниженням якості продукції. Шанувальників бренду ставало все менше і менше, компанія стала збитковою, стояла на межі банкрутства і врешті-решт була виставлена ​​на продаж.

Наступне десятиліття Brooks переходить з рук в руки. У 1982 році її власником став концерн Wolverine World Wide, а через пару років Brooks знову був проданий за $ 21 млн норвезьким інвесторам Aker RGI.

1993 год. З третього місця рейтингу бігового взуття компанія скотилася на 25-е з часткою ринку 0.4%.

1994 рік — Brooks стає дочірньою фірмою Berkshire Hathaway Inc. Президентом компанії призначена Helen Rockey, яка до цього працювала в управлінні у Nike, і пройшла там шлях від менеджера з продажу одягу, до генерального менеджера відділу аксесуарів і спортивної графіки. Несподіване рішення виявилося кращим в історії компанії. А чому б і ні — компанію, яку було названо на честь однієї жінки, інша жінка зможе підняти з руїн.

Замість нескінченних кадрових перестановок, Хелен зосередила зусилля на розробках взуття для бігу. Всі підрозділи, що випускають товари для інших видів спорту, були закриті. Brooks повернулися до виробництва того, що у них виходило найкраще — кросівок для бігу.

Хелен відновила контракти з серйозними бігунами. Були відібрані 200 спортсменів, яких умовно розділили на 4 групи — спортсмени світового класу, зірки національного спорту, регіональні спортивні зірки та місцеві відомі спортсмени. Були зроблені чотири програми спонсорства. Якщо спортсменів світового класу підтримували не тільки спорядженням, а й грошима, то з іншими, в більшості випадків, контракт обмежувався безкоштовної екіпіровкою. Спортсменів зобов'язали проводити конференції з техніки бігу на території магазинів Brooks і брати участь в рекламних виступах. Від дорогих контрактів зі знаменитостями фірма відмовилася.

Ну і найголовніше, — був проведений кардинальний редизайн всієї бігової лінійки взуття Brooks, яка за останні роки стала вкрай непоказною. Це було особливим пунктом у Хелен, і в силу свого великого досвіду роботи в Nike, вона розуміла, наскільки важливий цей момент як для професійних спортсменів, так і для звичайного споживача.

Таким чином, молодь і студенти більше не є пріоритетом для Brooks. Основною цільовою аудиторією фірми стали бігуни 30-55 років, які складають ядро ​​аматорського спорту і левову частку споживчого класу. Ця категорія споживачів не любить дешевих речей, і для них не важливі дорогі рекламні кампанії. Найголовніше для них це репутація бренду і зручність взуття. З іншого боку, доросла аудиторія більш лояльна до улюблених брендів на відміну від молоді.

1995-1999 роки — зростання продажів на 30% щорічно, а в 1999 навіть на 84%. У нове тисячоліття Brooks вбігли більш ніж впевнено.

2002 рік — кросівки Brooks Adrenaline GTS отримали почесну нагороду «Краще Оновлення» від журналу для любителів бігу Runner's World. Відкриваються представництва в різних країнах світу. Взуття для бігу Brooks завойовує світову популярність.

2010 рік — інженери Brooks запатентували технологію DNA. Ця супертехнологічна система амортизації, яка самостійно адаптується до кожного кроку бігуна, манері постановки стопи і силі удару ноги під час бігу. Це перша в світі технологія розумної підошви. DNA складена з матеріалу великої в'язкості. Він адаптується до зусиль, які до нього прикладають. Таким чином, незалежно від примх рельєфу, ви отримуєте оптимально рівний біг, пристосований до вашої ході, ваги поверхні грунту.

2010 рік — компанія Brooks випередила титана японської спортивної промисловості ASICS, який лідирував на ринку бігового взуття більше 10 років.

2010 рік — Brooks Ghost 3 і Brooks Glycerin 8 отримують нагороду від Runner's World, на цей раз в номінації «Вибір редакції». Взуття для спортсменів з нейтральною постановкою стопи, дуже збалансована, що володіє силою пружини, що амортизує і стабілізує будь-який удар. Не дивно, що вона відразу ж завоювала популярність в середовищі любителів і професіоналів бігу. Природно, обидві ці моделі вже випускалися на підошві DNA.

Надалі в рейтингах Runner's World кросівки Brooks з'являються щорічно:

2011 рік — Brooks Pure Connect «Кращий Дебют», а Brooks Ghost 4 «Вибір редакції».

2012 рік — Brooks Ghost 5 і Adrenaline GTS 13 отримують «Вибір редакції», а Brooks Ravenna 4 «Краща покупка».

2013 рік — Brooks Ghost 6 отримує «Вибір редакції».

2014 рік — Brooks Pure Flow 3 «Краще оновлення», а Brooks Pure Grit 3 «Вибір редакції».

2015 рік — Brooks Cascadia 10 «Краще оновлення», Brooks Launch 2 «Краща покупка».

Щорічно з'являються конструктивні новинки. У 2016 році було доведене до ідеалу взуття для бігу на середні дистанції. Вісімкоподібна конструкція підошви і шість шипів в її передній частині забезпечують ідеальне зчеплення з дорогою. Конструкція була винайдена і протестована провідними спортсменами і викликала захоплення у любителів бігу.

Сьогодні Brooks зі своєї штаб-квартири в Сіетлі управляє підрозділами по всьому світу. Спеціалізація компанії як і раніше взуття для бігу, але крім цього Brooks випускає бігови одяг і аксесуари для бігу. І кожна річ має на меті одне — допомогти людині бігти з насолодою, бігти і бути щасливим — Run Happy!